Регіональний проєкт

«Інноваційні зміни бібліотек закладів освіти

на засадах бенчмаркінгу»

Нині бібліотеки закладів освіти потребують модернізації з метою переформатування в сучасні інформаційні центри, що забезпечують накопичення, зберігання, використання та поширення інформації, популяризацію бібліотечно-інформаційних знань, тому необхідно знайти потужній інструмент для підвищення їхньої ефективності та збалансованого використання власних ресурсів. Таким доступним інноваційним інструментом є бенчмаркінг. Саме ця ефективна маркетингова технологія, що являє собою процес пошуку еталонного представника галузі для порівняння його роботи з власними досягненнями та запозичення найліпших методів роботи, може допомогти перетворити всі бібліотеки закладів освіти Донеччини на сучасні інформаційно-бібліотечні центри.


Як маркетинговий інструмент пошуку інновацій у системі післядипломної освіти бенчмаркетинг допомагає виявити, вивчити та адаптувати кращі практики й досвід «кращих» для вдосконалення власної діяльності, сприяє використанню фактичної інформації в процесі розробки планів, удосконаленню діяльності бібліотек закладів освіти через розуміння методів і способів ефективної інноваційної діяльності.

Що таке бенчмаркінг?

«Бенчмаркінг» (benchmarking) англійського походження, (benchmark - вихідний пункт, початок відліку, еталон, база; або bench - рівень, висота, mark - відмітка), означає позначку на фіксованому об’єкті, що володіє певною кількістю, якістю і здатністю бути використаним як стандарт чи еталон під час порівняння з іншими.

Мета проєкту :

  • проаналізувати роботу бібліотек закладів освіти області, визначити їх сильні та слабкі сторони;
  • виявити бібліотеки-лідери (так звані еталони);
  • визначити оптимальні умови та кращі результати роботи бібліотек-лідерів;
  • розробити варіативні моделі (враховуючи результати бібліотек-еталонів) та стратегію, яка дозволить бібліотекам закладів освіти орієнтуватися на досягнення лідерів;
  • упровадити у діяльність шкільних бібліотек максимально ефективні форми та методи роботи;
  • надавати консалтингову допомогу бібліотекам області та здійснювати постійний методичний супровід.

У центрі уваги бенчмаркінгу знаходяться такі питання:

- розуміння того, хто є лідером?
- чому наша організація, наш маркетинг не є кращим?
- що має бути змінено або збережено, щоб стати кращим?
- як упровадити відповідну стратегію, щоб стати кращим з кращих?

Реформування освіти радикально змінює роль інститутів післядипломної освіти. Вони виступають як провайдери, які надають науково-методичні освітні послуги на принципах стратегічного менеджменту, серед яких успішно звикористовуються бенчмаркетингові технології.

Сучасні умови забезпечення якості післядипломної освіти перетворюють бенчмаркінг в обов’язковий компонент, що гарантує високопрофесійний супровід закладів освіти.

Етапи проведення

бенчмаркінкового проекту

Планування:

  • розробка стратегічного бенчмаркінгового проекту;
  • визначення мети, завдань, об'єкта бенчмаркінгу;
  • розробка наказу про проведення бенчмаркінгового проекту серед бібліотек
  • закладів освіти област
  • формулювання очікуваних результатів;
  • інформування методистів з бібліотечних фондів, завідувачів бібліотек та
  • бібліотекарів закладів освіти області щодо впровадження в роботу
  • бенчмаркінгового проекту.

Організація:

  • створення моніторингової групи;
  • розробка плану дій моніторингової групи;
  • прийняття кодексу правил бенчмаркінгової поведінки;
  • визначення методів збору інформації (розробка анкети для учасників проєкту, створення онлайн-опитування за допомогою Google Форми);
  • створення сайту/блогу, електронної сторінки з метою висвітлення інформації щодо проведення проекту;
  • пошук учасників на рівні міст і районів та обласному рівні (перша самооцінка роботи учасниками);
  • використання мотиваційних заходів для залучення учасників (проведення семінару з метою формування позитивного іміджу бібліотеки закладу освіти з метою позиціонування бібліотеки як інформаційного центру та підвищення самооцінки бібліотекарів тощо);
  • аналіз результатів анкетування та онлайн-опитування;
  • визначення обмежень терміну проведення етапів реалізації проекту;
  • визначення критеріїв для еталонного зіставлення.

Координація:

  • збір поточної інформації за допомогою визначених методів збору інформації;
  • інвентаризація та ідентифікація слабких і сильних місць організації роботи бібліотек, причини їх виникнення;
  • аналіз інформації, класифікація та систематизація, складання аналітичного звіту, формування електронної бази матеріалів;
  • корегування очікуваного рівня;
  • налагодження комунікаційних зв'язків, пошук еталонних бібліотек закладів освіти.

Реалізація:

  • аналіз отриманих результатів моніторингу;
  • розроблення варіативних моделей бібліотек-еталонів;
  • розробка стратегії та плану дій щодо впровадження перспективних методів роботи, інновацій та передового досвіду;
  • упровадження отриманих результатів у діяльність інших бібліотек закладів освіти через курси підвищення кваліфікації, та міжкурсові заходи;
  • визначення процедури оцінювання, аналізу та контролю процесу впровадження.

Контроль:

  • повторна самооцінка учасників проєкту й аналіз поліпшень роботи;
  • оформлення результатів проекту;
  • розповсюдження отриманої інформації через засоби масової інформації.

Очікувані результати:

1.Підвищення мотивації бібліотекарів закладів освіти щодо прагнення до змін.
2. Упровадження інновацій, кращих практик, технологій, методів та прийомів, що випробувано бібліотеками-лідерами у практику роботи інших.
3. Розширення послуг шкільних бібліотек для учасників освітнього процесу.
4. Зменшення витрат на підвищення результативності діяльності бібліотек закладів освіти через досвід лідерів.
6. Підвищення професійної підготовки бібліотекарів закладів освіти.
7. Інтеграція шкільних бібліотек до регіонального, національного та світового інформаційно-освітнього простору.
8. Проведення ребрендінгу шкільних бібліотек, зміна основних характеристик роботи бібліотеки закладу освіти і закріплення їх у свідомості цільової аудиторії як інформаційного центру.
9. Зміна статусу бібліотекаря на інформаційного менеджера освіти та культури і соціально-комунікаційного бібліотекаря-педагога Нової української школи.

Використання бенчмаркінгу може надати такі переваги:

  • можливість об’єктивно проаналізувати свої сильні та слабкі боки в порівнянні з іншими (кращими);
  • цілеспрямоване вивчення лідерів дозволяє визначити стратегічні орієнтири для власного розвитку, щоб досягти лідерства;
  • отримання нових ідей і розробок;
  • регулярний бенчмаркінг дозволить відслідковувати дії конкурентів і проактивно діяти;
  • бенчмаркінг доповнює традиційний підхід до стратегічного планування «від досягнутого», відкриває можливість планування на основі аналізу показників конкурентів.
Отже,бенчмаркінг - безперервний пошук нових ідей, їх адаптація та використання на практиці, стратегічна потреба в умовах реалізації програми «Нова українська школа». Його застосування дозволить отримати вагомі результати для покращення якості роботи бібліотек закладів освіти області та надасть додаткові конкурентні переваги.
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website